Сьогодні кава – це один із найпопулярніших напоїв серед жителів планети, цій солодкій і водночас гіркій спокусі у різних куточках світу щодня піддаються люди різних вікових категорій та соціального статусу. Дехто запевняє, що лише з кави може розпочатися бадьорий ранок, оскільки вона заряджає енергією на цілий день та значно покращує розумову діяльність. Проте є й ті люди, які вважають: кава нещадно руйнує живий організм, перетворюючи розумну особистість на нервову та психічно залежну істоту. Що приховує в собі кава та чи дійсно шкодить вона людському здоров’ю? А, може, користь від тонізуючого напою все ж не є вигадкою?
Кофеїн – наркотик XXI століття!?
Кава – це тонізуючий напій, який містить кофеїн [Речовина (алкалоїд), що міститься в насінні кави, листках чаю та ін.; застосовується в медицині як тонізуючий засіб] – ксантиновий алкалоїд, який знаходиться безпосередньо у листі бобів кавового дерева. Саме ця безбарвна, кристалічна речовина стимулює діяльність центральної нервової системи. Більше того, кофеїн входить до складу таких широковідомих лікарських препаратів, як «Копацил» [комбінований препарат, який здійснює знеболювальний, жарознижувальний і протизапальний ефекти за рахунок пригнічення синтезу простагландинів], «Екседрин» [комбінований препарат, має жарознижуючі та протизапальні властивості, послаблює біль, особливо викликану запальним процесом], «Колд-ікс» [комбінований препарат, виявляє болезаспокійливу, протикашлеву та протизапальну активність, має судинозвужувальну дію, зменшує набряк та гіперемію слизових оболонок верхніх дихальних шляхів та придаткових пазух, має протиалергічну дію, зменшує проникність судин слизової оболонки верхніх відділів дихальних шляхів, запобігає надмірному сльозовиділенню, свербежу в очах та носі], «Флюколд-N» [комбінований препарат, що має аналгезивну та жарознижувальну дію] та багато інших. Також науково доведено, що кофеїн виконує роль пестициду [хімічна сполука, яка використовується для захисту рослин, сільськогосподарських продуктів і боротьби з переносниками небезпечних захворювань], приглушуючи ріст інших дрібніших рослин. Минулого року вчені дослідили: комахи, що запилюють дерева, у складі яких є кофеїн, стають залежними й згодом прилітають за додатковою порцією.
Вперше кофеїн був добутий із кавових зерен у 1821 році німецьким хіміком Фрідріхом Рунге. Але дослідив властивості цього алкалоїду американський нейробіолог Соломон Снайдер лише декілька десятків років потому – в 1981 році. Снайдера зацікавило, чому кава досить неоднозначно впливає на людину, причому комусь достатньо випити філіжанку ароматного напою у другій половині дня і вони до ранку позбудуться можливості заснути, а комусь навіть значна кількість цієї рідини не завадить потрапити в царство сну. Згодом медики встановлять: кофеїн може мати різний ефект залежно від його походження, що пояснюється перш за все різною концентрацією інших стимуляторів та швидкістю абсорбції [поглинання сорбата (солі сорбінової кислоти) всім об’ємом сорбенту (тверді тіла або рідини, які поглинають із навколишнього середовища гази, пари чи розчинні речовини)].
Незабаром, спираючись на ці дослідження, австралійські вчені з Мельбурнського університету (University of Melbourne, Мельбурн, штат Вікторія) зробили сенсаційне відкриття. Вони виявили, що занадто великі дози кофеїну призводять до звикання та різного роду галюцинацій. У ході експерименту науковці поїли піддослідних кавою, пропонуючи вживати 5-6 чашок напою на добу. Після цього кавоманам для прослуховування вмикали «білий» шум та уважно слідкували за їх поведінковою реакцією. Як виявилося, через деякий час у шумі люди починали вирізняти мелодії своїх улюблених пісень. Ті, хто випивали 2-3 філіжанки кави на добу, ніяких інших мелодій не чули.
Згодом вивченням цієї таємничої речовини зайнявся І. П. Павлов (Павлов Іван Петрович) [14 вересня 1849 року – 27 лютого 1936 року; фізіолог, творець науки про вищу нервову діяльність та уявлень про процеси регуляції травлення; засновник найбільшої російської фізіологічної школи; лауреат Нобелівської премії в галузі медицини і фізіології у 1904 році «За роботу з фізіології травлення».], який п’ять років очолював кафедру фармакології Військово-медичної академії імені С. М. Кірова в Санкт-Петербурзі. Дослідник виявив: вжитий у великих кількостях кофеїн зовсім не збуджує організм, а швидше навпаки, спричиняє певну залежність від напою, а в разі його відсутності призводить до нервових зривів.
У 2011 році вчені з Гарвардського університету (Harvard University, Кембридж, штат Массачусетс) дослідили чотири тисячі смертей від інсульту, щоб встановити, чи мали померлі залежність від кофеїну. Результати виявилися приголомшливими: майже всі пацієнти, котрі загинули від крововиливу в мозок, були ще тими любителями кави, а 10% пили кофеїновмісні напої за годину до смерті [http://health.unian.ua/worldnews/477782-kava-smertelna-zalejnist.html].
Проте чи можна однозначно стверджувати: кофеїн тільки шкодить здоров’ю? Всі вчені і науковці, які займалися дослідженням властивостей кофеїну, дійсно запевняли: ця чорна речовина, вжита у великій кількості, шкодить організму та призводить до швидкого звикання. Тоді виникає наступне запитання: в якій кількості можна вживати каву та яка від цього користь?
Для кого та в яких випадках кавова залежність може бути корисною, а кому слід відмовитися від напою вже сьогодні?
Багатьох лякає той факт, що в каві міститься кофеїн – наркотичний засіб, який викликає фізичну та психічну залежність. Але варто знати: цю речовину можна знайти й в інших продуктах харчування, зокрема чайному листі, мате [сухе листя вічнозеленої кущової рослини падуб парагвайський (ісп. yerba mate — «єрба-мате», Illex paraguariensis), що з прадавніх часів використовується південноамериканськими індіанцями для заварювання однойменного тонізуючого напою], ягодах гуарани [(порт. guaraná, лат. Paullinia cupana), кучерява ліана роду Пауллінія (Paullinia) сімейства сапіндових (Sapindaceae), у дикому вигляді росте в амазонській частині Бразилії та Парагваю, а також у Перу, Венесуелі й Колумбії], какао, горіхах кола [високе тропічне вічнозелене дерево родини пальмових заввишки до 20 метрів, батьківщиною якого є Західна Африка. Всього нараховується понад 120 видів дерева кола] та Кока-колі, не кажучи вже про ліки.
Проте користь від кавової залежності все-таки отримати можна. Перш за все потрібно навчитися визначати дозу напою, причому кожній людині індивідуально. Любителі «смертельної» спокуси також повинні знати: пити каву слід із чашок, які спеціально для цього призначені. Приміром, чашка для еспресо вміщує 30 мл кави, а загалом має місткість у 60 мл.
Якщо людина випиватиме не більше двох горняток кави на добу, то помітка «шкідливо» їй абсолютно не страшна. Виняток становлять лише діти, а ще особи, яким вживання цього напою заборонене у зв’язку з тими чи іншими захворюваннями. Також не дозволяється пити каву на голодний шлунок, оскільки це здатне призвести до захворювань шлунково-кишкового тракту.
Випита в першій половині дня кава забезпечить значно більше користі, спожита у вечірній час змусить довго вовтузитися в ліжку з думкою: «Чому ж я не можу заснути?». Дуже обережними з кавою повинні бути гіпертоніки, радувати себе напоєм їм дозволено не більше одного разу на добу, але медики радять у такому випадку намагатися обмежити потрапляння кофеїну в організм взагалі. Вагітним пити напій теж не рекомендують, оскільки це може викликати подальші проблеми з вагою новонародженого і негативно позначитися на тривалості періоду вагітності.
Інша ситуація у гіпотоніків. Люди з пониженим тиском підвищують його за допомогою кави, споживаючи її двічі, а то й тричі на день у якості «ліків». Натомість це заборонено робити тим, кому працівники медичних закладів поставили діагноз: ішемічна хвороба серця [патологічний стан, що характеризується абсолютним або відносним порушенням кровопостачання міокарду внаслідок ураження коронарних артерій серця], атеросклероз [], захворювання нирок, глаукома [хронічне захворювання, яке вражає переважно великі артеріальні судини; здебільшого спостерігається у людей похилого віку.].
Минулого року дослідники з Інституту наукової інформації (Institute for Scientific Information) виявили, що вживання ароматної рідини на 20% знижує ризик підхопити хворобу Альцгеймера [різновид деменції, що вражає одного з двадцяти людей віком за 65 років, хвороба названа ім’ям німецького психіатра і невролога Алоїза Альцгеймера]. Вчені працювали над експериментом близько чотирьох років і дійшли висновку: кофеїн попереджає появу нейрофібрилярних клубків і амілоїдних бляшок у людському організмі. Тим самим даючи можливість захистити себе в похилому віці від набутого божевілля.
Канадські вчені, у свою чергу, запевняють: кава підвищує здатність витримувати складні фізичні навантаження, а ще покращує результативність від занять спортом. Також ними було встановлено, що кава збільшує рівень чутливість людського ока, змушуючи сітківку інтенсивніше реагувати на кольори з навколишнього світу. Тому ті люди, які вживають напій, бачать світ значно яскравішим, аніж ті, хто відмовляє собі в подібному задоволенні.
Цьогоріч у Гарвардській школі здоров’я (Garvard School Health Protection) оприлюднили результати масштабного дослідження науковців, що тривало шістнадцять років. Дослідники констатували: постійне вживання кави зменшує ризик вчинити самогубство людьми, схильними до депресивних станів, на 15%.
Раніше науковцями було встановлено: ті, хто випиває 2-3 філіжанки кави в день, на 15% менше страждають від депресій порівняно з тими, хто вживає даний напій рідше. Однак дослідники відразу попереджають, що кава не є «антидепресивним препаратом».
До позитивних моментів, пов’язаних із кавовою залежністю, вчені та медики відносять зниження ризику захворювання на діабет за рахунок вмісту в кавових зернах хлорогенової кислоти [складний ефір кавової кислоти з одним із стереоізомерів хінної кислоти]. А наявність чималої кількості антиоксидантів у кавових зернах, на думку шведських дослідників, знижує ризик виникнення раку молочної залози при регулярному вживанні напою.
Пояснення кавової залежності від психологів та хіміків
Незважаючи на всі дослідження й експерименти, які підтверджують шкоду кави та одночасно її користь, психологічна залежність від напою все-таки існує. Психологи запевняють: людина звикає, що повинна розпочати свій ранок із філіжанки тонізуючого напою, й відмовитися від цього буде так само складно, як і курцеві кинути палити.
Експерти пояснюють: людина розцінює прийом кави, як і щоденний прийом їжі – реагуючи на внутрішню вимогу організму. Довготривале вживання кофеїну викликає теїзм [психічна залежність від кави], з яким у подальшому боротися досить складно. У разі відмови від кави людина втратить самоконтроль, її будуть супроводжувати часті нервові зриви, психічні розлади, їй докучатиме безсоння.
Хіміки пов’язують явище залежності зі складом кофеїну, кожна молекула якого містить 4 елементи: вуглець (карбон, С), водень (гідроген, Н), кисень (О2) та азот (нітроген, N). За молекулярною структурою він близький до аденозину, хімічної речовини (існує в організмі людини від моменту народження), яка сповіщає мозку про те, що організм втомився. Кава – це сильний енергетик, який у випадку його надмірного споживання виснажує. Коли людина п’є каву для того, щоб довше попрацювати, то припускається великої помилки, оскільки активізувати розумову діяльність не вдасться. Мозок буде змушений «працювати», але тільки тому, що кофеїн не дозволить йому заснути.
Психологи стверджують: кавова залежність може й не шкодити організму, але тільки у тому випадку, коли людина здатна до самоконтролю. Фахівці попереджують: відмовлятися від кофеїну слід обережно, зменшуючи дози вживання поступово. Різке припинення постачання ароматної залежності в організм може призвести до депресивних станів та навіть самогубства.
Тетяна Крисюк