Щоб навчитися плавати – потрібно плавати.
Мао Цзедун
А ви намагалися, принаймні на розмовному рівні, вивчати іноземну мову? Практично кожна людина свого часу бралася за це завдання, але, на жаль, для більшості з нас воно виявилося непосильним. Проте життя в сучасних умовах диктує свої вимоги: комусь потрібно скласти іспит, хтось хоче здобути освіту за кордоном, інший бажає отримати престижну роботу (що неможливо без знання іноземних мов), а хтось має намір влаштуватися на роботу в іншій країні або відкрити спільне підприємство і тому збирається шукати партнерів за кордоном, а ще комусь просто хочеться поїхати подивитися світ тощо. Загалом сучасна молодь визнає, що без знання іноземної мови вона не має шансів ні знайти престижну, високооплачувану роботу в солідній фірмі, ні влаштуватися легально за кордоном, ні бути прийнятою у вишукане товариство, і впевнена: знання мови відкриває їй великі перспективи в майбутньому. І у цьому з нею важко не погодитися.
Дійсно, у нинішніх умовах – інтеграції в європейський та світовий культурно-економічний простір – проблема вивчення мов стає для кожного з нас дедалі актуальнішою. Проте багато людей не наважуються приступити до вивчення іноземної мови, здебільшого пояснюючи це тим, що не мають необхідних лінгвістичних здібностей (іншим бракує наполегливості, посидючості, уважності, здатності до запам’ятовування, фонематичного слуху або ж ще чогось…). З власного досвіду кожен знає, що вивчення іноземної мови – справа досить непроста, яка вимагає багато часу, зусиль і працьовитості, що, проте, переважно дає мізерні результати. Поширеною є думка: вивчення іноземних мов для пересічної людини є безнадійною справою…
Неодноразово робилися спроби полегшити процес вивчення мов, для чого пропонувалися різні способи вирішення цієї проблеми… Проте свого часу широко розрекламовані методики, на жаль, виявилися лише способом заробляння грошей на ажіотажі довкола проблеми. Не стало менше всеможливих “чудодійних методів” і сьогодні, однак переважно їхня ефективність прямує до нуля. Кожен із авторів застосовує привабливу “приманку” для довірливих споживачів, але не враховує особливостей процесу вивчення мови, які в наш час відомі не тільки науковцям. На сьогодні переконливо доведено, що не здатних до вивчення мов людей не існує; і ті, які опанували рідну мову, цілком спроможні вивчити будь-яку іноземну або й декілька.
Принагідно зауважте, що вивчати іноземні мови люди змушені були з давніх-давен, і доки не було ні навчальних закладів, ні підручників, ні методик для їхнього вивчення і вчителів, проблем із вивченням мов теж не існувало. Чому? І як вивчали мови у минулому? Той, хто мав необхідність вивчити мову іншого народу, просто переселявся на територію, до розмовляли нею. Процес опанування іншою мовою був природним, таким же, як і при вивченні рідної, а все інше є зайвим… Нерідко для вивчення мов застосовували такий спосіб: сім’ї, що проживали в інших країнах, обмінювалися дітьми. Через деякий час (скільки саме – про це згодом) дітей повертали додому, і вони вже могли вільно спілкуватися мовою країни, де проживали.
Чому сучасні методи вивчення іноземних мов не допомагають їх освоєнню, натомість неймовірно ускладнюють процес? Це непросте питання, що потребує окремого розгляду. Проте ретельний аналіз труднощів, які виникають при вивченні іноземних мов, показує: вони мають переважно психологічний характер, причому до основних проблем, що перешкоджають ефективному оволодінню іноземною мовою, слід віднести відсутність необхідного мовного середовища.
Як свідчать найновіші наукові дослідження у галузі психології, вивчення іноземної мови є нічим іншим, як адаптацією до відповідного мовного середовища. Якщо немає такого середовища, говорити про успішну адаптацію до нього сенсу немає. Ситуація в такому випадку схожа на змальовану у відомому анекдоті, де відбувається “навчання плаванню” у порожньому басейні: “Ви тут плавайте, а коли навчитеся, ми вам воду наллємо…” Без наявності адекватного мовного середовища процес вивчення мови відбувається з великими труднощами, і, що закономірно, не дає скільки-небудь помітних результатів. І справді: кожна людина ще у школі провела багато років за підручником із іноземної мови, а оволодіти нею змогли лише одиниці. Чому? “Коефіцієнт корисної дії” людської праці в такому випадку дуже низький, отже, навчатися таким чином – означає витрачати час і зусилля даремно. Відтак “налити воду” – а в даному випадку створити необхідне мовне середовище – потрібно з самого початку.
Як можна створити необхідне мовне середовище? Звісно, найкраще – поїхати у країну, населення якої є автентичним носієм даної мови. Візьмемо, для прикладу, наших заробітчан: в якій країні вони б не опинилися, а мовою швидко оволодівають, причому без допомоги викладачів. І це при тому, що свого часу закінчили лише школу, та й то на одні трійки… А при належній організації процесу вивчення оволодіння мовою було би ще ефективнішим. На жаль, можливість поїхати в іншу країну для вивчення мови наявна далеко не у кожного… Проте сьогодні існує й багато інших можливостей для створення необхідного мовного середовища: це книжки іноземною мовою, аудіозаписи, радіопередачі, телебачення, кінофільми, Інтернет, спілкування у чатах чи клубах за інтересами та ін. Кожна з них має свої переваги і недоліки, проте детальний їх розгляд потребує окремого висвітлення. Ретельно зваживши всі можливості, дійдемо висновку, що найкращі з них – для пересічного громадянина – надає створення віртуального мовного середовища (що не відкидає застосування й інших можливостей). Яким чином? Сьогоднішній стан розвитку техніки дозволяє створити адекватне мовне середовище шляхом його моделювання. Воно створюється за рахунок застосування: аудіокниг на CD-носіях, кінофільмів на DVD-дисках, телебачення зарубіжних країн і т. п. – важливо, щоб запис містив вимову автентичних носіїв певної мови. Створене таким чином мовне середовище – при дотриманні певних умов – здатне замінити реальне.
Як свідчить наявний досвід викладання іноземної мови, коли автентичне мовне середовище, що створюється носіями даної мови, відсутнє, його необхідно і можливо достатньо адекватно змоделювати, інакше нереально здійснити повноцінну адаптацію до нього. Використовуючи запропонований підхід, процес вивчення іноземних мов є шанс зробити значно приємнішим і набагато ефективнішим. Мовне середовище – це інформаційний простір, який оточує людину в повсякденному житті. Занурена туди, людина змушена адаптуватися до його вимог, щоб її поведінка в даному середовищі була адекватною. Вступає в дію „ефект огіркового розсолу” – перебуваючи у певному середовищі, предмет згодом набуває його ознак. Потрібні лише певні показники середовища і час.
У результаті тривалої науково-дослідної й практичної роботи, що базується на даному підході, створено нову авторську, високоефективну методику вивчення іноземних мов. Вона отримала назву методика вивчення іноземних мов шляхом адаптації до віртуального мовного середовища. Автором цієї методики є викладач кафедри іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка Ольвія Леонідівна Висоцька. Основна ідея методики полягає в тому, що за допомогою сучасних технічних засобів створюється необхідне мовне середовище, – з характеристиками, максимально наближеними до реального. Після цього організовується адаптація до нього і управління цим процесом. Методика створювалася для студентів, які вже вивчали іноземну мову в школі, й опанували, як мінімум, початковий рівень знань. Тобто вони вже мають для подальшої роботи мінімально необхідний словарний запас і певні навички читання. Але не сприймають мови на слух і не можуть спілкуватися нею, оскільки мають лише обмежений запас завчених повсякденних фраз.
Доречно також відзначити, що прослуховування іншомовних текстів – аудіювання – під час вивчення іноземних мов використовувалося досить давно, практично від появи звукозапису: перші навчальні грамплатівки з’явилися ще на початку ХХ сторіччя. Проте практично в усіх випадках використовувалися невеликі звукові фрагменти, іноді більші тексти – під час занять вони відігравали допоміжну роль. Особливістю даної методики є те, що прослуховування автентичних іншомовних текстів є неодмінним, причому центральним елементом кожного заняття. Все інше, у т. ч. вивчення граматики, є допоміжним і служить для полегшення розуміння живого тексту.
Не можна стверджувати, що вигадано щось принципово нове в галузі оволодіння мовами. Звернімо увагу на те, як оволодівають мовами діти. Вони не відвідують занять, не читають книжок і не винаймають репетиторів. А про те, що таке граматика, яка наводить жах і на дорослих, взагалі не чули! Проте мовами оволодівають успішно, причому не тільки рідною, а й здатні без труднощів опанувати ще декілька іноземних. І з граматикою у них все гаразд, при тому, що вони навіть не знають, що це таке. Тобто запропонована методика лише оптимізує процес вивчення мови, максимально наближаючи його до природного. Якщо ж, незважаючи на затрачені зусилля, вивчення мов вам не дається або ж відбувається з великими труднощами, – це через те, що робите щось не так, а тому вчите багато зайвого і непотрібного.
Як можна створити необхідні умови? Віртуальне мовне середовище – це мовне середовище, відтворене за допомогою сучасних технічних засобів в умовах безпосередньої відсутності автентичних носіїв певної мови. У даному випадку автентичні носії мови будуть присутніми і створюватимуть необхідне та адекватне мовне середовище, але не безпосередньо, а опосередковано. Ефект їхньої присутності буде максимально повним завдяки використанню сучасних аудіовізуальних технічних засобів. Причому це не є одностороннім потоком інформації – замкненість циклу спілкування забезпечує викладач.
Обов’язковим елементом кожного заняття за запропонованою методикою є наявність віртуального мовного середовища. Ті, хто вивчає мову, повинні слухати її максимально можливу кількість годин щодня, причому не лише під час занять. Бажаючі оволодіти мовою прослуховують уривки з аудіокниг, дивляться фільми на DVD-носіях іноземною мовою. Вони мають ту особливість, що містять звуковий супровід, як правило, декількома мовами, причому (за побажанням) разом із субтитрами. Оскільки відразу сприймати іноземну мову на слух для більшості важко, спочатку пропонується вести перегляд із озвученням іноземною мовою і субтитрами рідною мовою, або навпаки. Згодом уже можна переглядати фільми лише іноземною мовою з субтитрами теж іноземною – хтось краще сприймає на слух, а комусь необхідно задіювати і зорове сприйняття. Проте згодом усі, хто навчаються, починають сприймати мову на слух: спочатку лише вловлюють знайомі слова, згодом речення, а з часом починають розуміти, про що йдеться. Допомога викладача в усіх складних ситуаціях є необхідною, до кожного уривку з аудіокниги чи фільму він ставить запитання, дає відповідні вправи, завдання. При цьому викладач не повинен забувати і про формування необхідної позитивної мотивації до виконання завдань, позитивне емоційне підкріплення тощо, тобто всі психолого-педагогічні вимоги повинні бути дотриманими.
Вивчати мову за кінофільмами, що підібрані певним чином (передусім за тематикою і рівнем), значно ефективніше, аніж із книжок. Людина чує вирази, які використовуються в реальному житті, вони мають ту особливість, що в повсякденній мові люди не використовують довгих складнопідрядних речень чи кількаповерхових граматичних конструкцій. Той, хто навчається, не тільки чує мову персонажів, але й бачить реальні життєві ситуації, які вона супроводжує, жести та міміку діючих осіб тощо; тобто про багато чого, що не зрозуміє, може здогадатися з побаченого (саме так ми опановуємо мову і в реальному житті). А всі незрозумілі фрагменти можна переглядати безліч разів; за потреби незрозумілі слова можна знайти в словниках. Переваги очевидні, крім цього, можна займатися у будь-який зручний для себе час.
Ще одне болюче питання: скільки часу потрібно для вивчення іноземної мови на належному рівні? Звісно, що однозначної відповіді на нього не існує, проте все ж і тут є певні, надійні орієнтири. Згадаймо ті часи, коли до наших вищих навчальних закладів приїжджали вступати абітурієнти з різних країн світу. Громадяни сусідніх, соціалістичних країн не мали проблем із мовою, оскільки вивчали російську в школі, де вона належала до обов’язкових предметів. Вони відразу складали вступні іспити і починали навчання. Проте серед іноземців, що бажали здобути тут вищу освіту, було багато вихідців із країн Азії, Африки і Латинської Америки – російської мови до прибуття сюди вони не те що не знали, але й не чули. А через це не могли відразу складати вступні іспити і починати навчання. Тому їх спочатку зараховували на підготовчі курси, де вони щодня вивчали мову (і не лише мову, оскільки рівень підготовки в школах тих країн був значно нижчим за необхідний). Скільки часу? Один рік! Після цього вже були в змозі скласти вступні іспити і розпочати навчання, що потребувало знання мови на рівні, значно вищому за середній розмовний… Так само відбувається підготовка іноземних абітурієнтів і в наш час. Аналогічно наші емігранти зараз масово виїжджають до країн Європи та Америки, де не можуть ні вчитися, ні працювати, ні отримати громадянство без знання мови країни перебування. Лише одиниці з них вивчили мову ще тут, тому вони теж спочатку потрапляють на спеціальні курси з вивчення мови. І навчаються там теж лише один рік, після чого вже здатні отримати роботу чи поступити на навчання на загальних умовах. Саме стільки часу займало вивчення мов у минулому, коли для цього сім’ї, що проживають у різних країнах, для опанування іншої мови дітьми просто на рік обмінювалися ними. Всі інші розмови про те, що на вивчення іноземної мови потрібні роки, – лише спекуляції довкола проблеми з метою якнайбільше заробити.
Важливу роль під час вивчення мови за даною методикою відіграє рівень занурення у мовне середовище. Максимальне, практично повне “занурення” реально здійснити під час проведення спеціалізованих “літніх таборів”, коли є змога на тривалий час – від кількох тижнів – провести навчання з бажаючими вивчати іноземну мову в умовах відриву від виробництва і спільного проживання та навчання протягом усього цього часу. У таких випадках, крім елементів віртуального, для створення іншомовного середовища використовуються також інші, традиційні його компоненти: виступи тих, хто навчається, на задані теми з їхнім подальшим обговоренням; бесіди, диспути, для участі в яких залучаються реальні носії мови (переважно волонтери зі студентів-мовників або іноземних студентів тощо).
Методика була апробована спочатку на студентах і показала хороші результати. Проте сучасні навчальні програми не дають змоги повністю використати наявні переваги, а тому невдовзі вона була випробувана з бажаючими вивчити іноземну мову і показала себе найкраще, оскільки дозволяє успішно оволодівати іноземною мовою навіть тим людям, які вважалися не здатними до цього. Отримані результати дають підстави сподіватися: нова методика зарекомендувала себе як ефективна і перспективна. Отже, можна сподіватися, що вона має велике майбутнє, а тому можна розраховувати на те, що невдовзі набуде значного розповсюдження, в т. ч. у навчальних закладах різного рівня акредитації. На сьогодні поширення досвіду застосування цієї методики є актуальним завданням, а відтак слід сподіватися: вже невдовзі вивчення іноземних мов перестане бути нездійсненною мрією, причому для кожної людини.